RSS-Новини
A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Шомполівська гімназія Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області
» Доступ до публічної інформації » Освітні програми

Освітня програма на 2024-2025 н.р.

 

Фото без опису

 

ЗМІСТ

  1.   РОЗДІЛ І. ВСТУП.ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ТА ЗАСІБ ЙОГО

РЕАЛІЗАЦІЇ.

    2. РОЗДІЛ ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЮ:

   - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

   - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

   - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ

       ПРОГРАМОЮ

    - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ

    ОСВІТИ

    - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

    - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

       ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    - ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

     ЯКОСТІ ОСВІТИ

    - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ 1-2, 3-4  КЛАСІВ)

 

3. РОЗДІЛ ІІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І - ІІ СТУПЕНЮ ( 5 - 7 класи)

 

   - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

   - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

   - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

    - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

    - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

    - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

       ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    -ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

      ОСВІТИ

    - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ  5 - 7  КЛАСІВ)

 

4.  РОЗДІЛ ІV.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І - ІІ СТУПЕНЮ ( 8 - 9 класи)

 

    - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

   - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

   - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

    - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

    - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

    - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

       ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    -ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

      ОСВІТИ

    - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ 8- 9  КЛАСІВ)

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

 

ШОМПОЛІВСЬКА ГІМНАЗІЯ ДОБРОСЛАВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ  у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, іншими нормативно-правовими актами, Статутом Шомполівської гімназії від 31.01.2023 р. № 1256- VІІІ.

Скорочена назва закладу освіти  Шомполівська гімназія

Юридична адреса:                    

Засновником є  ДОБРОСЛАВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

Тип ЗЗСО – Гімназія з  дошкільним відділенням та початковою школою.

Ступінь                                                       І-ІІ

Форма власності                                        комунальна

Код ЄДРПОУ                                            26506375                                                   

Мова навчання                                           українська

Іноземна мова   - в 1 – 9 класах – англійська мова

Режим роботи

1.1. П’ятиденна тривалість навчального тижня;

1.2. Однозмінний режим роботи — із 8:00 до 17:00. Початок занять 0 8.30.

1.3. Протиепідемічний режим в умовах адаптивного карантину.

1.4. Дистанційне навчання у випадку воєнного стану, надзвичайної ситуації, локдауну чи гострої епідемічної ситуації відповідно Положення про дистанційне навчання.

Структура навчального року

1.5. Початок навчального року – 2 вересня 2024 р.

 Закінчення навчального року – 30 червня 2025р.

І семестр – 2 вересня 2024 р. – 27 грудня 2024 р.

ІІ семестр – 13 січня 2025 р. –  30 травня 2025 р.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: 

Осінні канікули – 26.10. –  03. 11. 2024 р.

Зимові канікули – 28.12.   - 01.2025 р.

Весняні канікули – 22.03. -  30.03.2025 р.

Останній дзвоник – 30.05.2025р.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової школи ( 12 – 21 травня), основної ( 01 – 08 червня). Державна підсумкова атестація буде проводитись відповідно до чинного Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30 12.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 р. за наказом

 № 157/26602.

Згідно Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143

« Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» щоденно проводимо о 9.00 хвилину мовчання.

Шомполівська гімназія працює в очному режимі. Тривалість уроків у початковій та основній школах – відповідно до статті 16 закону України

« Про повну загальну середню освіту»:

- у 1  класі –        35 хвилин;

- у 2 – 4 класах – 40 хвилин;

- у 5 – 9 класах  - 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ № 2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих – тривалістю 20 хвилин ( після другого і третього уроків).

У 2024 – 2025 навчальному році у закладі сформовано 9 класів.

 

 Мережа класів та контингент учнів

 

№ п/п

Клас

Всього учнів

Хлопчиків

Дівчаток

1

1

9

1

8

2

2

5

3

2

3

3

9

9

4

4

4

13

9

4

5

5

7

5

2

6

6

8

7

5

7

7

12

5

3

8

8

10

5

5

9

9

14

6

8

 

Освітня програма Шомполівської гімназії є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта)  ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності школи.

Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

I ступінь - початкова освіта;

II ступінь - базова середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

  • формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини

                        світу;

  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне  

                         вдосконалення  та перетворення суспільства;

  • інтеграцію особистості в систему світової та національної

          культури;

  • рішення задач формування загальної культури особистості,

         адаптації особистості до життя в суспільстві;

  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод

          людини, поваги до культурних традицій та особливостей

          населення регіону, України та інших народів в умовах

          багатонаціональної держави;

  • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти,

         саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати  припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних 6 цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

    • дитиноцентризму і природовідповідності;
    • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
    • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
    • наступності і перспективності навчання;
    • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
    • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
    • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
    • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
    • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

    • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
    • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
    • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
    • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма визначає:

  1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою
  2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
  3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
  4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
  6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Освітня програма розроблена на виконання:

-   Закону України «Про освіту»;

-   Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

І ступеня (початкова освіта):

  • КОНЦЕПЦІЇ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»);
  • Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87     від     21.02.2018  (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України № 688 від 24.07.2019 № 898 від 30.09.2020).
  • Для 1-2 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22);
  • Для 3-4 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22).

ІІ ступеня (базова середня освіта):

5 - 6 класи (адаптаційний цикл базової середньої освіти), 7 клас

  • Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 09.08.2024

« Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»

  • Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова КМУ від 30.09.2020 №898);

7 - 9  класи:

  • Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, таблиця 1).
  • Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (6-11 класи) постанова КМУ від 23.11.2011 №1392;
  • Листа Міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 №1/9-436 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році».

Призначення закладу освіти:

  • надання якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку;
  • виховання і самореалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя;
  • готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення призначення забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до навчальних програм двох ступенів освіти. Ступенева система освіти реалізується на підставі відповідних освітніх програм початкової (4 роки), основної (5), засвоєння учнями змісту загальноосвітніх програм на рівні Державних стандартів.

 Заклад здатний забезпечити додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

  • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
  • організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та пізнавальної діяльності, гурткова робота.

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ

 

1.Пояснювальна записка

 

Освітня програма розроблена на основі законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; від 13 грудня 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих та талановитих дітей та молоді» (від 30.09.2010 №927/2010); Положення про Малу академію наук учнівської молоді, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 09.02.2006 № 90, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2006 р. за № 172/12046. «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022 р.), Типової освітньої програми початкової освіти НУШ-2, розробленою під керівництвом Савченко О.Я. (Наказ МОН України від 12.08.2022, №743-22)

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей),визначених Державним стандартом початкової  освіти (2018).

Освітня програма для початкових класів схвалена педагогічною радою школи (протокол від  29.08 № 6 ) та затверджена директором (наказ від 29.08.2024    № 39            ).

Освітня програма для початкових класів для 1-2 класів складена на основі Державного стандарту початкової  освіти (2018), Типової    освітньої   програми,  розробленої під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022

№ 743-22; Типової    освітньої   програми,  розробленої під керівництвом Савченко О.Я.  3-4 клас, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22.

Освітня програма початкової освіти розкриває підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта передбачає поділ на 2 цикли: 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку і потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

 

2.Вимоги до осіб, які розпочинатимуть здобуття початкової освіти

 

          Початкову освіту в першому класі здобуватимуть діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років. Початкову освіту в 2-4 класах здобуватимуть всі діти згідно віку (відповідно до Закону України «Про освіту»). До здобуття другого (основного) циклу початкової школи (3-4 класи) допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах. Зберігаючи наступність, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальнийрозвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

 

3.Загальний обсяг навчального навантаження

 

 

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

 

На тижд

На рік

На тижд

На рік

На тижд

На рік

На тижд

На рік

Мовно- літератур

Іноземна мова

7

2

245

70

7

3

245

105

7

3

245

105

7

3

245

105
                 
                 

Математика

4

140

4

140

5

175

5

175

Інформатика

 

 

1

35

1

35

1

35

Я досліджую світ

3

105

3

105

3

105

3

105

Мистецька

2

70

2

70

2

70

2

70

Фізкультурна

3

105

3

105

3

105

3

105

Всього інваріант.

22

770

24

840

25

875

25

875

Додаткові години

1

35

1

35

1

35

1

35

Всього

23

805

25

875

26

910

26

910

Всього 1-4

100 годин на тиждень, 3500 год на рік

 

На  основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Варіативна складова навчального плану використовуватиметься як додаткові години на вивчення мовно – літературної галузі.

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюватиметься не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегруватиметься у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

 

4.Опис очікуваних результатів навчання за освітньою програмою Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

 

Перелік освітніх галузей за змістовими лініями

Освітню програму 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, зокрема: українська мова,

література (МОВ1); іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

 5. Перелік навчальних програм для 1-4-х класів (НУШ), затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів

І ступінь

Предмет

Програма

1 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1272

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

2 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1272

 

 

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Я досліджую світ

 (інформатика)

3 клас

Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1273

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Інформатика

 

4 клас

       Українська мова

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1273

Математика

Англійська мова

«Я досліджую світ»

«Мистецтво»

Фізична культура

Інформатика

7.Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Важливою складовою формування соціальної і громадянської компетентностей в учнів є ранкові зустрічі, які згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України проводяться на початку кожного навчального дня впродовж 15–20 хвилин. Час на проведення ранкових зустрічей не облікується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять (лист Міністерства освіти і науки України No1/9-190 від 02.04.2018 року).

                     Для досягнення очікуваних результатів навчання  використовуватимуться інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

                     Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

                     Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

                     В початковій школі освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій). Використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom і Zoom.

 

7. Опис інструментарію оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х класів, обов’язкових результатів навчання  3-4 класів здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загально середньої освіти».

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості; підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:

− супроводжувати навчальний поступ учнів;

− вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

 − діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

 − вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

 − аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення   щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

− підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих − результатів;

 − запобігати побоюванням помилитися;

− плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

 − виховувати ціннісні якості особистості.

          У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень. Навчальні досягнення учнів 2-4-х класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Тривалість виконання діагностичної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи). Діагностувальні роботи, що проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей, учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»).

Оцінні судження не фіксуються в Класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

В 3-4 класах відповідно рішення педагогічної ради від 29.08.2024 № 6                        здійснюватиметься річне рівневе оцінювання, яке фіксуватиметься в класному журналі. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюватиметься на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти, яка дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання (Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

Навчальні досягнення учнів у 3–4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

  • відстежувати навчальний поступ учнів;
  • вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
  • діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
  • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
  • аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
  • запобігати побоюванням дитини помилитися;
  • плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів   навчання Державного стандарту початкової освіти.

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Здобувачі освіти по завершенню навчального року отримують Свідоцтво досягнень 1-2 класу, Свідоцтво досягнень 3-4 класу (Додатки 2,3 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

 

8.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складатиметься з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до освітньої програми І ступеня, складений відповідно

 до таблиці 1 типової освітньої програми початкової освіти НУШ,

                                                                           розробленою під керівництвом Савченко О. Я.

                                                                                   (Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22)

Навчальний план для 1-2 класів

 

 

Навчальні предмети

 

Кількість годин на

тиждень у класах

1

2

Разом

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Мовно-літературна, в тому числі

9

 

10

19

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна (англійська) мова

2

3

5

Математична

4

4

8

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6
 

технологічна

1

1

 

1

2

 

1

інформатична

мистецька

2

2

4

фізкультурна

3

3

6

Усього

22

24

46

ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Додаткові години для вивчення предметів

освітніх галузей, проведення індивідуальних

консультацій та групових занять

1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне

навантаження на учня

20

22

42

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

 
           
 

Додаток 2

                                                                 до освітньої програми І ступеня, складений відповідно

                                                            до таблиці 1 Типової освітньої програми початкової         освіти НУШ,  розробленою під керівництвом Савченко О. Я.

(Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22)

Навчальний план для 3-4 класів

 

 

Навчальні предмети

 

Кількість годин на

тиждень у класах

3

4

Разом

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Мовно-літературна, в тому числі

10

10

20

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна (англійська) мова

3

3

6

Математична

5

5

10

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6
 

технологічна

1

1

2

 

2

інформатична

1

1

мистецька

2

2

4

фізкультурна

3

3

6

Усього

25

25

50

ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Додаткові години для вивчення предметів

освітніх галузей, проведення індивідуальних

консультацій та групових занять

1

 

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне

навантаження на учня

23

 

23

46

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

 

26

52
             
 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 5-7 КЛАСІВ НУШ

1.Пояснювальна записка

Освітня програма, спрямована на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5-7 класах спрямовується на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Освітня програма для  5-7 класів розроблена на основі Державного стандарту  базової освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30серпня 2022 року № 972, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 № 235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024, №1120.)

Освітня програма 5-7 класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма для 5-7 класів схвалена педагогічною радою школи (протокол від 29.08.2024 № 6) та затверджена директором

(наказ від 29.08.2024   №    39         ).

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3.Загальний обсяг річного навчального навантаження для здобувачів освіти із навчанням українською мовою (5-7 клас)  відповідає рекомендованому Типовим навчальним планом.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-7 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту»; наказу Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р. № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти» (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024, №1120.)

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2024-2025 навчальний рік становить:

-         для учнів 5-х класів - 1085 годин/навчальний рік;

-         для учнів 6-х класів - 1190 годин/навчальний рік;

-        для учнів 7-х класів - 1225 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 5-7-х класів

На основі Типової освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень (Додаток 1).

Навчальний план містить перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів; розподіл навчального навантаження здійснено за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами; години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).

Навчальне навантаження в навчальному планах орієнтоване на визначений базовим навчальним планом Державного стандарту діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

У навчальному плані визначено години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які перерозподілено між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти; використовуватимуться  для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.

Навчальний план зорієнтований на роботу закладу освіти за 5-денним навчальними тижнем.

Змістове наповнення предмету «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно  до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення.

Зміст варіативних модулів( Наказ МОН ВІД 22.08.2024 № 1185 Модельна навчальна програма  «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.) затверджено педагогічною радою від  29.08.2024   № 6

Варіативні модулі для вивчення предмета «Фізична культура»

Клас

Модулі

5

Панна, рухливі ігри, легка атлетика, настільний теніс, баскетбол, волейбол

6

Легка атлетика, футбол, настільний теніс, баскетбол, волейбол

7

Легка атлетика, футбол, волейбол, ручний м’яч, баскетбол

 

Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мовно-літературна
  • Природнича
  • Математична
  • Соціальна та здоров’язбережувальна
  • Громадянська та історична
  • Технологічна
  • Інформатична
  • Мистецька
  • Фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних  програмах.Завдання освітніх ліній у 5-7 класах реалізуються на основі тематичного планування та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

Зміст програми дає можливість формувати  у здобувачів освіти  ключових компетентностей, зазначених раніше.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість

5.Перелік модельних навчальних програм для 5 -7 класів у  2024/2025 н. р.

     Усі обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти в межах певної освітньої галузі, будуть реалізовані одним чи кількома навчальними предметами / інтегрованими курсами, для кожного з яких створена модельна навчальна програма.

     В закладі освіти використовуються модельні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

   Навчальні програми, розроблені вчителями закладу освіти для вивчення предметів, затверджено педагогічною радою (протокол від 29.08.2024 р. №6). Навчальні програми розроблено на основі таких модельних програм:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

 

Предмет

Програма

5 – 6 класи

Українська мова

«Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В.,  Лавринчук В.П.)

Українська література

«Українська література . 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Архипова В.П.,СічкарС.І., Шило С.Б.)

Зарубіжна література

« Зарубіжна література 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: НіколенкоО.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.М.)

Іноземна мова (англ. мова)

« Іноземна мова. 5- 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:  Редько В.Г., ШаленкоО.П., Сотникова С.І.)

Математика

« Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти( автор Істер О.С.)

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/

«Інтегрований курс «Пізнаємо природу». 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автор Коршевнюк Т.В.)

 

Географія

« Географія 6 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та інші)

«Здоров’я, безпека та добробут». 5-6 класи ( інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти ( автори: ВоронцоваТ.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В.)

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

Етика*

« Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

Вступ до історії України

та громадянської освіти

« Вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

Інформатика

Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ривкін Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А.)

Технології

« Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В.,

 Медвідь О.Ю

Музичне мистецтво

« Мистецтво. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор  Масол Л. М.)

Образотворче мистецтво

« Образотворче мистецтво.5 – 6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автор Кондратова Л.Г.)

Фізична культура

  «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.)

ІІ ступінь

7 клас

Українська мова

Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.)

 

Українська література

Модельна навчальна програма «Українська література.

7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори: Заболотний О. В., Слоньовська О.В.,

Ярмульська І.В.)

Алгебра

Модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.)

Геометрія

Модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.)

Зарубіжна література

Модельна навчальна програма «Зарубіжна література.

 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори: Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж.)

Англійська мова

«Іноземна мова. 5- 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:  Редько В.Г., ШаленкоО.П., Сотникова С.І.)

Біологія

Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Балан П.Г., Кулініч О,М., Юрченко Л.П.)

Географія

Модельна навчальна програма « Географія. 6 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та інші)

Хімія

Модельна навчальна програма « Хімія. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти

( автор Григорович О.В.)

Фізика

Модельна навчальна програма «Фізика. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:Бар’яхтарВ.Г.,

Божинова Ф.Я., Довгий С.О.)

Історія України

Модельна навчальна програма « Історія України. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

Галімов А.А., Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

Громадянська освіта

 

 

Всесвітня історія

Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О. )

Технології

Модельна навчальна програма « Технології. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ходзицька І.Ю, Горобець О.В., Медвідь О,Ю. та інші)

Здоров’я, безпека та добробут

Модельна навчальна програма « Здоров’я, безпека та добробут. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Шиян О.І., Дяків В.Г. та інші)

 

Інформатика

Модельна навчальна програма « Інформатика 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А. )

Фізична культура

 «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.)

Мистецтво

Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

Масол Л.М., Калініченко О.В.)

 

6.  Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується у Шомполівській гімназії в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Основними формами організованої освітньої діяльності для здобувачів освіти 5 – 7 класів є щоденні інтегровані заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

  • Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки, віртуальні подорожі, уроки - семінари тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. В 5-7 класах освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій), відповідно Положення про дистанційне навчання використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom, Zoom.

3 метою належної організації освітнього процесу  в Шомполівській гімназії продовжує функціювати в 2024-2025 н.р.  інклюзивний клас ( 5 клас).

Розділ 7. Опис інструментів оцінювання навчальних досягнень учнів

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Оцінюванню підлягають результати навчання навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального  плану. 

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання учнів 5-6 класів  і 7 класу застосовуються Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом МОН від 02.08.2024 р., № 1093, зокрема ЗАГАЛЬНІ критерії оцінювання (Додаток 1), для кожної галузі – Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом МОН від 02.08.2024 р., № 1093. Результати відображатимуться в Свідоцтві досягнень.

       Рішенням педагогічної ради ( від 29.08.2024 № 6) визначено для здобувачів освіти 5 класу двомісячний адаптаційний період, впродовж якого не здійснюється поточне та підсумкове оцінювання. Надалі результати навчальних досягнень будуть здійснюватися за 12 – бальною системою, а його результати позначатимуть цифрами від 1 до 12.                                                                                                               

Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

Загальні критерії оцінювання (додаток 1) визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання. Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

II. ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ

 

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). На педагогічній раді від 29.08.2024 р № 6 вирішили здійснювати оцінювання учнів 5 – 7 класів НУШ за наступним принципом:

 

 - поточне оцінювання ( на підставі різних видів роботи, передбачених Держстандартом, Модельними та Навчальними освітніми програмами;

 

- підсумкове тематичне оцінювання – комплексна підсумкова робота, що відповідає всім вимогам Держстандарту НУШ і передбачена Критеріями оцінювання за освітніми галузями;

 

- тематичне оцінювання здійснюється з урахуванням усіх видівнавчальної діяльності протягом теми( поточні + КПР);

 

- семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного оцінювання та груп результатів НУШ;

 

- річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за І та ІІ семестри або скоригованих семестрових оцінок;

 

- групи результатів НУШ виставляються в кінці семестру.

 

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:

   - усного опитування (індивідуальне, групове тощо); - спостереження;

   - аналіз портфоліо; - письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

  -  практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

  - завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);

   - самооцінювання, взаємооцінювання;

- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференцзв’язку.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

 

 

 

III. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року.

Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня І учениці тощо).

 

Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого — уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання.

 

Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

 

За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

 

 

 

IV. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.

Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень (далі - Свідоцтво). Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

V. СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

Свідоцтво досягнень складається з двох частин і передбачає характеристику навчальної діяльності учнів та фіксацію результатів навчання за групами результатів, визначеними Державним стандартом для певних освітніх галузей, з переліку навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом освітньої програми закладу освіти.

Запропонована форма Свідоцтва є орієнтовною.

«Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці «Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги» після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. Для  фіксування результатів спостереження вчителі – предметники  ведуть щоденники спостережень.

«Характеристика результатів навчання». Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти.

 

Розділ 8.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних  планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та       оптимізація соціально-психологічного середовища          закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня

    ЗМІСТ

      1.   РОЗДІЛ І. ВСТУП.ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ТА ЗАСІБ ЙОГО

    РЕАЛІЗАЦІЇ.

        2. РОЗДІЛ ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЮ:

       - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

       - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

       - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ

           ПРОГРАМОЮ

        - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ

        ОСВІТИ

        - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

        - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

        - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

           ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

        - ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

         ЯКОСТІ ОСВІТИ

        - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ 1-2, 3-4  КЛАСІВ)

     

    3. РОЗДІЛ ІІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І - ІІ СТУПЕНЮ ( 5 - 7 класи)

     

       - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

       - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

       - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

        - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

        - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

        - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

        - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

           ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

        -ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

          ОСВІТИ

        - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ  5 - 7  КЛАСІВ)

     

    4.  РОЗДІЛ ІV.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І - ІІ СТУПЕНЮ ( 8 - 9 класи)

     

        - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

       - ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

       - ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

        - ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ РОЗПОЧИНАТИМУТЬ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

        - ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

        - ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

        - ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

           ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

        -ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

          ОСВІТИ

        - ДОДАТКИ  (НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ 8- 9  КЛАСІВ)

     

     

     

     

     

     

    РОЗДІЛ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

     

    ШОМПОЛІВСЬКА ГІМНАЗІЯ ДОБРОСЛАВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ  у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, іншими нормативно-правовими актами, Статутом Шомполівської гімназії від 31.01.2023 р. № 1256- VІІІ.

    Скорочена назва закладу освіти  Шомполівська гімназія

    Юридична адреса:                    

    Засновником є  ДОБРОСЛАВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

    Тип ЗЗСО – Гімназія з  дошкільним відділенням та початковою школою.

    Ступінь                                                       І-ІІ

    Форма власності                                        комунальна

    Код ЄДРПОУ                                            26506375                                                   

    Мова навчання                                           українська

    Іноземна мова   - в 1 – 9 класах – англійська мова

    Режим роботи

    1.1. П’ятиденна тривалість навчального тижня;

    1.2. Однозмінний режим роботи — із 8:00 до 17:00. Початок занять 0 8.30.

    1.3. Протиепідемічний режим в умовах адаптивного карантину.

    1.4. Дистанційне навчання у випадку воєнного стану, надзвичайної ситуації, локдауну чи гострої епідемічної ситуації відповідно Положення про дистанційне навчання.

    Структура навчального року

    1.5. Початок навчального року – 2 вересня 2024 р.

     Закінчення навчального року – 30 червня 2025р.

    І семестр – 2 вересня 2024 р. – 27 грудня 2024 р.

    ІІ семестр – 13 січня 2025 р. –  30 травня 2025 р.

    Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: 

    Осінні канікули – 26.10. –  03. 11. 2024 р.

    Зимові канікули – 28.12.   - 01.2025 р.

    Весняні канікули – 22.03. -  30.03.2025 р.

    Останній дзвоник – 30.05.2025р.

    Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової школи ( 12 – 21 травня), основної ( 01 – 08 червня). Державна підсумкова атестація буде проводитись відповідно до чинного Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 30 12.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 р. за наказом

     № 157/26602.

    Згідно Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143

    « Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» щоденно проводимо о 9.00 хвилину мовчання.

    Шомполівська гімназія працює в очному режимі. Тривалість уроків у початковій та основній школах – відповідно до статті 16 закону України

    « Про повну загальну середню освіту»:

    - у 1  класі –        35 хвилин;

    - у 2 – 4 класах – 40 хвилин;

    - у 5 – 9 класах  - 45 хвилин.

    Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ № 2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих – тривалістю 20 хвилин ( після другого і третього уроків).

    У 2024 – 2025 навчальному році у закладі сформовано 9 класів.

     

     Мережа класів та контингент учнів

     

    № п/п

    Клас

    Всього учнів

    Хлопчиків

    Дівчаток

    1

    1

    9

    1

    8

    2

    2

    5

    3

    2

    3

    3

    9

    9

    4

    4

    4

    13

    9

    4

    5

    5

    7

    5

    2

    6

    6

    8

    7

    5

    7

    7

    12

    5

    3

    8

    8

    10

    5

    5

    9

    9

    14

    6

    8

     

    Освітня програма Шомполівської гімназії є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта)  ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності школи.

    Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

    Головними завданнями закладу освіти є:

    - забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

    -  виховання громадянина України;

    - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

    - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

     - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

     - розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

     - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

    - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

    - генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

    - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

    Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

    Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

    - безпечні умови освітньої діяльності;

    - дотримання державних стандартів освіти;

    - дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

    - дотримання фінансової дисципліни.

    У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

    I ступінь - початкова освіта;

    II ступінь - базова середня освіта.

    Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

    Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

    Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

    • формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини

                            світу;

    • виховання працьовитості, любові до природи;
    • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
    • формування людини та громадянина, яка прагне  

                             вдосконалення  та перетворення суспільства;

    • інтеграцію особистості в систему світової та національної

              культури;

    • рішення задач формування загальної культури особистості,

             адаптації особистості до життя в суспільстві;

    • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод

              людини, поваги до культурних традицій та особливостей

              населення регіону, України та інших народів в умовах

              багатонаціональної держави;

    • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти,

             саморозвитку, самовдосконалення.

    Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

    • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
    • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
    • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
    • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати  припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
    • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
    • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
    • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
    • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
    • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
    • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
    • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних 6 цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

    Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

      • дитиноцентризму і природовідповідності;
      • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
      • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
      • наступності і перспективності навчання;
      • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
      • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
      • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
      • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
      • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

    Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

    Освітня програма передбачає:

      • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
      • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
      • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
      • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

    Освітня програма визначає:

    1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою
    2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
    3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
    4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
    5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
    6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

    Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

    Освітня програма розроблена на виконання:

    -   Закону України «Про освіту»;

    -   Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

    І ступеня (початкова освіта):

    • КОНЦЕПЦІЇ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»);
    • Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87     від     21.02.2018  (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України № 688 від 24.07.2019 № 898 від 30.09.2020).
    • Для 1-2 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22);
    • Для 3-4 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22).

    ІІ ступеня (базова середня освіта):

    5 - 6 класи (адаптаційний цикл базової середньої освіти), 7 клас

    • Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 09.08.2024

    « Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти»

    • Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова КМУ від 30.09.2020 №898);

    7 - 9  класи:

    • Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, таблиця 1).
    • Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (6-11 класи) постанова КМУ від 23.11.2011 №1392;
    • Листа Міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 №1/9-436 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році».

    Призначення закладу освіти:

    • надання якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку;
    • виховання і самореалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя;
    • готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

    Досягнення призначення забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

    Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до навчальних програм двох ступенів освіти. Ступенева система освіти реалізується на підставі відповідних освітніх програм початкової (4 роки), основної (5), засвоєння учнями змісту загальноосвітніх програм на рівні Державних стандартів.

     Заклад здатний забезпечити додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

    • уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
    • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
    • організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та пізнавальної діяльності, гурткова робота.

     

     

     

    РОЗДІЛ ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ

     

    1.Пояснювальна записка

     

    Освітня програма розроблена на основі законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; від 13 грудня 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих та талановитих дітей та молоді» (від 30.09.2010 №927/2010); Положення про Малу академію наук учнівської молоді, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 09.02.2006 № 90, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2006 р. за № 172/12046. «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022 р.), Типової освітньої програми початкової освіти НУШ-2, розробленою під керівництвом Савченко О.Я. (Наказ МОН України від 12.08.2022, №743-22)

    Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

    Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей),визначених Державним стандартом початкової  освіти (2018).

    Освітня програма для початкових класів схвалена педагогічною радою школи (протокол від  29.08 № 6 ) та затверджена директором (наказ від 29.08.2024    № 39            ).

    Освітня програма для початкових класів для 1-2 класів складена на основі Державного стандарту початкової  освіти (2018), Типової    освітньої   програми,  розробленої під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022

    № 743-22; Типової    освітньої   програми,  розробленої під керівництвом Савченко О.Я.  3-4 клас, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22.

    Освітня програма початкової освіти розкриває підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

    Початкова освіта передбачає поділ на 2 цикли: 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку і потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

     

    2.Вимоги до осіб, які розпочинатимуть здобуття початкової освіти

     

              Початкову освіту в першому класі здобуватимуть діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років. Початкову освіту в 2-4 класах здобуватимуть всі діти згідно віку (відповідно до Закону України «Про освіту»). До здобуття другого (основного) циклу початкової школи (3-4 класи) допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах. Зберігаючи наступність, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальнийрозвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

     

    3.Загальний обсяг навчального навантаження

     

     

    1 клас

    2 клас

    3 клас

    4 клас

     

    На тижд

    На рік

    На тижд

    На рік

    На тижд

    На рік

    На тижд

    На рік

    Мовно- літератур

    Іноземна мова

    7

    2

    245

    70

    7

    3

    245

    105

    7

    3

    245

    105

    7

    3

    245

    105
                     
                     

    Математика

    4

    140

    4

    140

    5

    175

    5

    175

    Інформатика

     

     

    1

    35

    1

    35

    1

    35

    Я досліджую світ

    3

    105

    3

    105

    3

    105

    3

    105

    Мистецька

    2

    70

    2

    70

    2

    70

    2

    70

    Фізкультурна

    3

    105

    3

    105

    3

    105

    3

    105

    Всього інваріант.

    22

    770

    24

    840

    25

    875

    25

    875

    Додаткові години

    1

    35

    1

    35

    1

    35

    1

    35

    Всього

    23

    805

    25

    875

    26

    910

    26

    910

    Всього 1-4

    100 годин на тиждень, 3500 год на рік

     

    На  основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

    Варіативна складова навчального плану використовуватиметься як додаткові години на вивчення мовно – літературної галузі.

    Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюватиметься не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегруватиметься у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

    Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

     

    4.Опис очікуваних результатів навчання за освітньою програмою Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

    Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

    Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

     

    Перелік освітніх галузей за змістовими лініями

    Освітню програму 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями:

    Мовно-літературна, зокрема: українська мова,

    література (МОВ1); іншомовна освіта (ІНО)

    Математична (МАО)

    Природнича (ПРО)

    Технологічна (ТЕО)

    Інформатична (ІФО)

    Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

    Громадянська та історична (ГІО)

    Мистецька (МИО)

    Фізкультурна (ФІО)

     5. Перелік навчальних програм для 1-4-х класів (НУШ), затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів

    І ступінь

    Предмет

    Програма

    1 клас

    Українська мова

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1272

    Математика

    Англійська мова

    «Я досліджую світ»

    «Мистецтво»

    Фізична культура

    2 клас

    Українська мова

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко (1-2 класи). Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1272

     

     

    Математика

    Англійська мова

    «Я досліджую світ»

    «Мистецтво»

    Фізична культура

    Я досліджую світ

     (інформатика)

    3 клас

    Українська мова

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1273

    Математика

    Англійська мова

    «Я досліджую світ»

    «Мистецтво»

    Фізична культура

    Інформатика

     

    4 клас

           Українська мова

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О. Я Савченко 3-4 класи. Видавництво Київ. ТД «Освіта – Центр плюс». Наказ МОН України від 08.10.2018 № 1273

    Математика

    Англійська мова

    «Я досліджую світ»

    «Мистецтво»

    Фізична культура

    Інформатика

    7.Форми організації освітнього процесу

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    • формування компетентностей;
    • розвитку компетентностей;
    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
    • корекції основних компетентностей;
    • комбінований урок.

    Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

    Важливою складовою формування соціальної і громадянської компетентностей в учнів є ранкові зустрічі, які згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України проводяться на початку кожного навчального дня впродовж 15–20 хвилин. Час на проведення ранкових зустрічей не облікується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять (лист Міністерства освіти і науки України No1/9-190 від 02.04.2018 року).

                         Для досягнення очікуваних результатів навчання  використовуватимуться інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

                         Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

                         Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

                         В початковій школі освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій). Використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom і Zoom.

     

    7. Опис інструментарію оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

    Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х класів, обов’язкових результатів навчання  3-4 класів здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загально середньої освіти».

    Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості; підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними цією Типовою освітньою програмою.

    Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:

    − супроводжувати навчальний поступ учнів;

    − вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

     − діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

     − вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

     − аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення   щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

    − підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих − результатів;

     − запобігати побоюванням помилитися;

    − плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

     − виховувати ціннісні якості особистості.

              У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень. Навчальні досягнення учнів 2-4-х класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Тривалість виконання діагностичної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи). Діагностувальні роботи, що проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей, учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»).

    Оцінні судження не фіксуються в Класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

    В 3-4 класах відповідно рішення педагогічної ради від 29.08.2024 № 6                        здійснюватиметься річне рівневе оцінювання, яке фіксуватиметься в класному журналі. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюватиметься на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти, яка дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання (Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

    Навчальні досягнення учнів у 3–4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

    Формувальне оцінювання має на меті:

    • відстежувати навчальний поступ учнів;
    • вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
    • діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
    • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
    • аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
    • запобігати побоюванням дитини помилитися;
    • плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

    Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів   навчання Державного стандарту початкової освіти.

    У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

    Здобувачі освіти по завершенню навчального року отримують Свідоцтво досягнень 1-2 класу, Свідоцтво досягнень 3-4 класу (Додатки 2,3 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

     

    8.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

    Система внутрішнього забезпечення якості складатиметься з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
    • якість проведення навчальних занять;
    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Додаток 1

    до освітньої програми І ступеня, складений відповідно

     до таблиці 1 типової освітньої програми початкової освіти НУШ,

                                                                               розробленою під керівництвом Савченко О. Я.

                                                                                       (Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22)

    Навчальний план для 1-2 класів

     

     

    Навчальні предмети

     

    Кількість годин на

    тиждень у класах

    1

    2

    Разом

    ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

    Мовно-літературна, в тому числі

    9

     

    10

    19

    Українська мова та література

    7

    7

    14

    Іноземна (англійська) мова

    2

    3

    5

    Математична

    4

    4

    8

    Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

    3

    3

    6
     

    технологічна

    1

    1

     

    1

    2

     

    1

    інформатична

    мистецька

    2

    2

    4

    фізкультурна

    3

    3

    6

    Усього

    22

    24

    46

    ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

    Додаткові години для вивчення предметів

    освітніх галузей, проведення індивідуальних

    консультацій та групових занять

    1

    1

    2

    Гранично допустиме тижневе навчальне

    навантаження на учня

    20

    22

    42

    Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

    23

    25

     
               
     

    Додаток 2

                                                                     до освітньої програми І ступеня, складений відповідно

                                                                до таблиці 1 Типової освітньої програми початкової         освіти НУШ,  розробленою під керівництвом Савченко О. Я.

    (Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22)

    Навчальний план для 3-4 класів

     

     

    Навчальні предмети

     

    Кількість годин на

    тиждень у класах

    3

    4

    Разом

    ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

    Мовно-літературна, в тому числі

    10

    10

    20

    Українська мова та література

    7

    7

    14

    Іноземна (англійська) мова

    3

    3

    6

    Математична

    5

    5

    10

    Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

    3

    3

    6
     

    технологічна

    1

    1

    2

     

    2

    інформатична

    1

    1

    мистецька

    2

    2

    4

    фізкультурна

    3

    3

    6

    Усього

    25

    25

    50

    ВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

    Додаткові години для вивчення предметів

    освітніх галузей, проведення індивідуальних

    консультацій та групових занять

    1

     

    1

    2

    Гранично допустиме тижневе навчальне

    навантаження на учня

    23

     

    23

    46

    Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

    26

     

    26

    52
                 
     

     

     

    РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 5-7 КЛАСІВ НУШ

    1.Пояснювальна записка

    Освітня програма, спрямована на:

    • формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості;
    • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
    • формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
    • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
    • створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

    Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5-7 класах спрямовується на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

    Освітня програма для  5-7 класів розроблена на основі Державного стандарту  базової освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30серпня 2022 року № 972, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 № 235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024, №1120.)

    Освітня програма 5-7 класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

    Освітня програма для 5-7 класів схвалена педагогічною радою школи (протокол від 29.08.2024 № 6) та затверджена директором

    (наказ від 29.08.2024   №    39         ).

    2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

    Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

    У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

    Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

    3.Загальний обсяг річного навчального навантаження для здобувачів освіти із навчанням українською мовою (5-7 клас)  відповідає рекомендованому Типовим навчальним планом.

    Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-7 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту»; наказу Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р. № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти» (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024, №1120.)

    Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2024-2025 навчальний рік становить:

    -         для учнів 5-х класів - 1085 годин/навчальний рік;

    -         для учнів 6-х класів - 1190 годин/навчальний рік;

    -        для учнів 7-х класів - 1225 годин/навчальний рік.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 5-7-х класів

    На основі Типової освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень (Додаток 1).

    Навчальний план містить перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів; розподіл навчального навантаження здійснено за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами; години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).

    Навчальне навантаження в навчальному планах орієнтоване на визначений базовим навчальним планом Державного стандарту діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

    У навчальному плані визначено години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які перерозподілено між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти; використовуватимуться  для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.

    Навчальний план зорієнтований на роботу закладу освіти за 5-денним навчальними тижнем.

    Змістове наповнення предмету «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно  до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення.

    Зміст варіативних модулів( Наказ МОН ВІД 22.08.2024 № 1185 Модельна навчальна програма  «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.) затверджено педагогічною радою від  29.08.2024   № 6

    Варіативні модулі для вивчення предмета «Фізична культура»

    Клас

    Модулі

    5

    Панна, рухливі ігри, легка атлетика, настільний теніс, баскетбол, волейбол

    6

    Легка атлетика, футбол, настільний теніс, баскетбол, волейбол

    7

    Легка атлетика, футбол, волейбол, ручний м’яч, баскетбол

     

    Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

    4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.

    Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    • Мовно-літературна
    • Природнича
    • Математична
    • Соціальна та здоров’язбережувальна
    • Громадянська та історична
    • Технологічна
    • Інформатична
    • Мистецька
    • Фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних  програмах.Завдання освітніх ліній у 5-7 класах реалізуються на основі тематичного планування та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

    Зміст програми дає можливість формувати  у здобувачів освіти  ключових компетентностей, зазначених раніше.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість

    5.Перелік модельних навчальних програм для 5 -7 класів у  2024/2025 н. р.

         Усі обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти в межах певної освітньої галузі, будуть реалізовані одним чи кількома навчальними предметами / інтегрованими курсами, для кожного з яких створена модельна навчальна програма.

         В закладі освіти використовуються модельні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

       Навчальні програми, розроблені вчителями закладу освіти для вивчення предметів, затверджено педагогічною радою (протокол від 29.08.2024 р. №6). Навчальні програми розроблено на основі таких модельних програм:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

     

    Предмет

    Програма

    5 – 6 класи

    Українська мова

    «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В.,  Лавринчук В.П.)

    Українська література

    «Українська література . 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Архипова В.П.,СічкарС.І., Шило С.Б.)

    Зарубіжна література

    « Зарубіжна література 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: НіколенкоО.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.М.)

    Іноземна мова (англ. мова)

    « Іноземна мова. 5- 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:  Редько В.Г., ШаленкоО.П., Сотникова С.І.)

    Математика

    « Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти( автор Істер О.С.)

    Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/

    «Інтегрований курс «Пізнаємо природу». 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автор Коршевнюк Т.В.)

     

    Географія

    « Географія 6 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та інші)

    «Здоров’я, безпека та добробут». 5-6 класи ( інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти ( автори: ВоронцоваТ.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В.)

    Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

    Етика*

    « Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

    Вступ до історії України

    та громадянської освіти

    « Вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

    Інформатика

    Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ривкін Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А.)

    Технології

    « Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В.,

     Медвідь О.Ю

    Музичне мистецтво

    « Мистецтво. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор  Масол Л. М.)

    Образотворче мистецтво

    « Образотворче мистецтво.5 – 6 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автор Кондратова Л.Г.)

    Фізична культура

      «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.)

    ІІ ступінь

    7 клас

    Українська мова

    Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.)

     

    Українська література

    Модельна навчальна програма «Українська література.

    7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

    (автори: Заболотний О. В., Слоньовська О.В.,

    Ярмульська І.В.)

    Алгебра

    Модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.)

    Геометрія

    Модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.)

    Зарубіжна література

    Модельна навчальна програма «Зарубіжна література.

     5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

    (автори: Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж.)

    Англійська мова

    «Іноземна мова. 5- 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:  Редько В.Г., ШаленкоО.П., Сотникова С.І.)

    Біологія

    Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Балан П.Г., Кулініч О,М., Юрченко Л.П.)

    Географія

    Модельна навчальна програма « Географія. 6 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та інші)

    Хімія

    Модельна навчальна програма « Хімія. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти

    ( автор Григорович О.В.)

    Фізика

    Модельна навчальна програма «Фізика. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:Бар’яхтарВ.Г.,

    Божинова Ф.Я., Довгий С.О.)

    Історія України

    Модельна навчальна програма « Історія України. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

    Галімов А.А., Гісем О.В., Мартинюк О.О.)

    Громадянська освіта

     

     

    Всесвітня історія

    Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О. )

    Технології

    Модельна навчальна програма « Технології. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Ходзицька І.Ю, Горобець О.В., Медвідь О,Ю. та інші)

    Здоров’я, безпека та добробут

    Модельна навчальна програма « Здоров’я, безпека та добробут. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори: Шиян О.І., Дяків В.Г. та інші)

     

    Інформатика

    Модельна навчальна програма « Інформатика 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

    Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А. )

    Фізична культура

     «Фізична культура. 5 – 9 класи» (Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А.)

    Мистецтво

    Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти ( автори:

    Масол Л.М., Калініченко О.В.)

     

    6.  Форми організації освітнього процесу

    Освітній процес організовується у Шомполівській гімназії в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

    Основними формами організованої освітньої діяльності для здобувачів освіти 5 – 7 класів є щоденні інтегровані заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні.

    Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

  • Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

  • Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки, віртуальні подорожі, уроки - семінари тощо.

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. В 5-7 класах освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій), відповідно Положення про дистанційне навчання використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom, Zoom.

    3 метою належної організації освітнього процесу  в Шомполівській гімназії продовжує функціювати в 2024-2025 н.р.  інклюзивний клас ( 5 клас).

    Розділ 7. Опис інструментів оцінювання навчальних досягнень учнів

    Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

    Оцінюванню підлягають результати навчання навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального  плану. 

    Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання учнів 5-6 класів  і 7 класу застосовуються Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом МОН від 02.08.2024 р., № 1093, зокрема ЗАГАЛЬНІ критерії оцінювання (Додаток 1), для кожної галузі – Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом МОН від 02.08.2024 р., № 1093. Результати відображатимуться в Свідоцтві досягнень.

           Рішенням педагогічної ради ( від 29.08.2024 № 6) визначено для здобувачів освіти 5 класу двомісячний адаптаційний період, впродовж якого не здійснюється поточне та підсумкове оцінювання. Надалі результати навчальних досягнень будуть здійснюватися за 12 – бальною системою, а його результати позначатимуть цифрами від 1 до 12.                                                                                                               

    Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

    Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

    Основні функції оцінювання:

    формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

    констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

    коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

    орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

    мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

    розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

    прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

    виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

    Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

    Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

    Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

    Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку.

    Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

    Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

    Загальні критерії оцінювання (додаток 1) визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

    Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання. Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

    II. ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ

     

    Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). На педагогічній раді від 29.08.2024 р № 6 вирішили здійснювати оцінювання учнів 5 – 7 класів НУШ за наступним принципом:

     

     - поточне оцінювання ( на підставі різних видів роботи, передбачених Держстандартом, Модельними та Навчальними освітніми програмами;

     

    - підсумкове тематичне оцінювання – комплексна підсумкова робота, що відповідає всім вимогам Держстандарту НУШ і передбачена Критеріями оцінювання за освітніми галузями;

     

    - тематичне оцінювання здійснюється з урахуванням усіх видівнавчальної діяльності протягом теми( поточні + КПР);

     

    - семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного оцінювання та груп результатів НУШ;

     

    - річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за І та ІІ семестри або скоригованих семестрових оцінок;

     

    - групи результатів НУШ виставляються в кінці семестру.

     

    Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:

       - усного опитування (індивідуальне, групове тощо); - спостереження;

       - аналіз портфоліо; - письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

      -  практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

      - завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);

       - самооцінювання, взаємооцінювання;

    - комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

    Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

    Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

    Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

    Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференцзв’язку.

    Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

    У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

    Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

     

     

     

    III. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

    Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

    Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

    Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року.

    Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня І учениці тощо).

     

    Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого — уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання.

     

    Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

     

    За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

     

     

     

    IV. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

    Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

    Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.

    Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

    Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

    Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

    Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

    У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

    Оцінка за семестр може бути скоригованою.

    Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

    Річне оцінювання також може бути скоригованим.

    Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень (далі - Свідоцтво). Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

    V. СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

    Свідоцтво досягнень складається з двох частин і передбачає характеристику навчальної діяльності учнів та фіксацію результатів навчання за групами результатів, визначеними Державним стандартом для певних освітніх галузей, з переліку навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом освітньої програми закладу освіти.

    Запропонована форма Свідоцтва є орієнтовною.

    «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці «Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги» після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. Для  фіксування результатів спостереження вчителі – предметники  ведуть щоденники спостережень.

    «Характеристика результатів навчання». Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти.

     

    Розділ 8.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

  • Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних  планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та       оптимізація соціально-психологічного середовища          закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
  • педагогічних працівників.
Osv.org.ua - веб-сайти відділів освіти
Dytsadok.org.ua - веб-сайти дитячих садків України
School.org.ua - сайти загальноосвітніх навчальних закладів
School.org.ua - портал загальноосвітніх закладів України
Показати код
для вставки на сайт

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень